Латиш Валерій Петрович народився 25 лютого 1960 року в місті Стаханов Луганської області. У 1968 році сім'я Латишів переїхала до села Погреби Драбівського району. Свій трудовий шлях Валерій Петрович розпочав у 1977 році художнім керівником Степанівського сільського Будинку культури. З 1978 по 1980 рік проходив військову службу в рядах Радянської Армії, де був керівником вокально-інструментального ансамблю. Після закінчення служби поступив на навчання до Київського державного інституту культури імені О.Є.Корнійчука. У 1984 році був направлений на роботу художнім керівником Коломицького сільського Будинку культури. За три роки Будинок культури вийшов на перше місце в районі, тому Валерія Петровича запрошують в районний Будинок культури на посаду методиста по хоровому жанру.
З 1991 року працював керівником народного аматорського хорового колективу Драбівського районного Центру культури і дозвілля та створив ансамбль народної музики «Мальви», якому у 1993 році присвоєно почесне звання "народний". Валерій Петрович закоханий у красу народної пісні, тому що вона, за його словами "то сама душа, у ній переплелись лірика і героїзм, радість і смуток, страждання, біль і надії".
Валерій Петрович був самодіяльним композитором, членом Спілки самодіяльних композиторів Черкащини, ним написано близько 40 пісенних творів на поетичні рядки місцевих авторів, зроблено багато аранжувань і обробок народних пісень для хору та ансамблю.
Держава високо оцінила самовіддану працю Валерія Петровича Латиша та за заслуги у галузі розвитку культури Указом Президії Верховної Ради України у 1995 році йому першому в районі було присвоєно звання "Заслужений працівник культури України".
Протягом 17 років роботи в культурі Валерій Петрович відзначився активністю, ентузіазмом, старанністю, завдяки йому організація культурно-масових заходів, як в райцентрі, так і в селі була поставлена на належному рівні. В літопис культурного життя Драбівщини яскравою сторінкою назавжди ввійшла частка його невтомної творчої діяльності. На жаль, в 2003 році, після тяжкої хвороби, Валерій Петрович Латиш помер.
Микола Васильович Коршак народився 1958 року в селі Погреби Драбівського району. Трудову діяльність розпочав у липні 1975 року художнім керівником Гайського сільського клубу Драбівського району. У 1976-1978 роках проходив військову службу в рядах Радянської Армії. Пізніше працював викладачем Шрамківської дитячої музичної школи, художнім керівником Дунінського та Погребського клубних установ Драбівського району. У 1988 році закінчив Київський державний інститут культури ім. О.Є.Корнійчука за спеціальністю – керівник народного хорового колективу.
Проявив себе як здібний організатор культурно-освітньої роботи на селі, талановитий керівник, активний учасник художньої самодіяльності, соліст-вокаліст, гармоніст, добросовісно і старанно відноситься до своїх посадових обов’язків. Має великий авторитет на культурній ниві. Об’єднав біля себе палких шанувальників народної творчості. Являється керівником 6 гуртків художньої самодіяльності, 3 з них мають почесне звання „народний”. Як учасника аматорських колективів та соліста, Миколу Коршака знають і поважають в районі та за його межами.
З родинним колективом „Розрада” та народним аматорським колективом троїстих музик він побував на Міжнародних культурно-мистецьких фестивалях в Харкові, Луцьку, Новоград-Волинському, Києві, Москві, Гребінці, Черкасах та в інших містах Черкаської області.
У 1998 році Указом Президії Верховної Ради України Миколі Васильовичу Коршаку було присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури України".
Михайло Дмитрович Коваль народився 1948 року в селі Великий Хутір Драбівського району Черкаської області. Має вищу освіту, закінчив Київський Державний інститут іноземних мов. Нині на пенсії. У його творчому доробку більше 20 особистих творів, як самодіяльного композитора. Завдяки його дослідженню пісенного фольклору Черкащини зібрано близько 200 пісень, відтворено деякі забуті народні звичаї та обряди. Михайло Коваль – людина з великим талантом. Він співає і грає на бандурі, типовому народному інструменті. Займається ткацтвом, виготовляючи традиційні пояси та ткані картини за власними ескізами. Він працює з соломою, виготовляючи капелюхи для дорослих та ляльки для дітей. Як бандурист та майстер декоративно-прикладного мистецтва брав участь у Всеукраїнському фестивалі „Країна мрій” м. Київ. Представляв Черкащину на вшануванні кобзаря Лайоша Молнар в м. Львові.
Згідно Указу Президента України „Про відзначення державними нагородами України працівників, установ та організацій Черкаської області” від 3 лютого 2004 року почесне звання „Заслужений працівник культури України” присвоєно майстрові народної творчості – Ковалю Михайлу Дмитровичу. В 2009 році 22 грудня Указом Президента України В.А.Ющенка Михайло Дмитрович Коваль був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Михайло Дмитрович користується заслуженим авторитетом серед колег по роботі, аматорів самодіяльної народної творчості району та шанувальників народного мистецтва.
Іван Єгорович Деркач народився 1940 року в селі Безпальче Драбівського району Черкаської області. Має вищу освіту, закінчив Львівський поліграфічний інститут імені Федорова. В доробку художника більше 500 картин різної тематики: декоративно-монументального живопису, портрети, пейзажі, натюрморти, картини побутового жанру та більше 100 графічних робіт виконаних в різній техніці. З 1986 року бере активну участь у районних, обласних, Всеукраїнських, Міжнародних культурно-мистецьких заходах та фестивалях, зокрема він став учасником: Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята „В сім”ї вольній, новій...” м. Канів (2005-2006 рр.), Обласного форуму інвесторів Черкащини (2006 р.), Розширеного засідання колегії обласного управління культури і туризму (2006 р.), Обласного свята врожаю (2007 р.), Творчого звіту аматорських колективів Драбівського району, присвяченого 195-й річниці від дня народження Т.Г.Шевченка та 55-й річниці утворення Черкаської області, м. Черкаси ПК „Дружба народів” (2008 р.).
Картини Деркача Івана Єгоровича є в Драбівському краєзнавчому музеї, Черкаському обласному краєзнавчому музеї, Київському музеї сучасного мистецтва. Багато картин в приватних колекціях Драбова та всієї України. Значна кількість картин знаходиться за межами України – в Росії, Польщі, Німеччині, США та інших країнах. В Черкаському краєзнавчому музеї виставки Івана Деркача експонувалися по 4-5 місяців. В 2006 році картини Івана Єгоровича експонувалися в сусідній Полтавській області (м. Хорол та м. Полтава). За своє творче життя художник зробив близько 35 виставок картин у Драбові, Каневі, Сорочинцах, Черкасах, Києві, Новгород-Волинському та інших містах України.
За багаторічну працю художник нагороджений численними районними та обласними грамотами, а за участь у Всеукраїнському огляді народної творчості – Дипломом І-го ступеня за живопис. В 2009 році Івану Єгоровичу Деркачу присвоєно почесне звання «Заслужений майстер народної творчості України».
Паніщев Євгеній Петрович народився 27 травня 1949 року в місті Сміла Черкаської області. В 1976 році закінчив Черкаське державне музичне училище. Після закінчення училища в 1976 році працював викладачем по класу духових та ударних інструментів в Черкаській музичній школі № 3. В 1977 році по переводу направлений в Драбівську музичну школу на посаду викладача. З 1990 року працював методистом Драбівського районного Будинку культури, а з 1994 року і по даний час – працює директором Драбівського районного Центру культури і дозвілля.
У 1990 році створив самодіяльний духовий оркестр при Драбівському районному Будинку культури, якому 7 червня 1993 року присвоєне почесне звання „народний самодіяльний”. З початку створення і по даний час духовий оркестр – один із кращих аматорських колективів району, в його репертуарі понад 50 різножанрових творів, аранжировки для колективу розробляє керівник. Духовий оркестр - активний учасник усіх культурно-масових заходів району, учасник обласних оглядів-конкурсів, на яких самодіяльні артисти неодноразово займали призові місця і нагородженні Почесними грамотами та цінними подарунками.
Паніщев Є.П. має високу професійну підготовку, добрі організаторські здібності. Драбівський районний Центр культури і дозвілля під його керівництвом займає призові місця по підсумках роботи закладів культури області. На даний час в РЦКД працює 23 клубних формування, з яких 5 колективів мають почесне звання „народний аматорський” і є активними учасником колективів художньої самодіяльності Центру.
Євген Петрович постійно дбає про зміцнення матеріально-технічної бази районного Центру культури і дозвілля. Нагороджений Почесними грамотами управління культури Черкаської обласної державної адміністрації, грамотами Міністерства культури і мистецтв та почесною відзнакою Міністерства культури і туризму. Користується заслуженим авторитетом, підтримкою органів влади, повагою серед колег, громадськості району і області. В 2009 році Паніщеву Є.П. було присвоєно почесне звання – Заслужений працівник культури України.
| 
