База музеїв та музейних кімнат
Драбівського району
1. Драбівський краєзнавчий музей - директор - Лопатюк Наталія Сергіївна.
2. Великохутірський народний історико-краєзнавчий музей - директор - Колотило Надія Яківна.
3. Нехайківський народний історико-краєзнавчий музей - директор - Тарасенко Тетяна Володимирівна.
4. Музейна кімната бойової слави села Остапівка - завідуюча - Шкиря Раїса Григорівна.
5. Музейна кімната бойової слави села Яворівка - завідуюча - Згуровець Ольга Миколаївна.
Великохутірський народний історико-краєзнавчий музей
 Музей села Великий Хутір було відкрито у 1987 році. Засновником і першим його директором став вчитель та краєзнавець Дорошенко Олександр Андрійович, який працював на громадських засадах та за підтримки колгоспу "Росія". З 2008 року музей очолює вчитель образотворчого мистецтва Великохутірської школи Надія Яківна Колотило. Музей розмістився у шести залах сільського Будинку культури. За багатством і значимістю зібраних матеріалів він не поступався районним і, навіть, обласним музеям. Згодом, а саме у 1991 році йому було присвоєно почесне звання «народний музей».
Кожна із кімнат музею розповідає про історію села від найдавніших часів до сьогодення. Експозиції впорядковані в хронологічному порядку:
1. Архівні відомості про село Великий Хутір:
-
фрагмент карти Боплана із позначеними поселеннями на річці Золотоноша, близько 1640 р.
-
текст Указу Катерини 11 про дарування Петру Завадовському населених пунктів у Переяславському і Лубенському полках ( перша згадка про село Великий Хутір та слобідку Велико хуторянську).
-
відомості із «Справи» про закріпачення селян;
-
Рум’янцевський опис про майновий та соціальний стан мешканців Лівобережної України в 70-ті роки XVII ст. (динаміка заселення великохутірських земель).
2. Музейні речові експонати :
-
уламки давнього посуду;
-
знаряддя праці давніх селян (кам’яні сокири, молотки);
-
вироби селян предметів домашнього вжитку (одяг, глечики, рушники, дерев’яні та металеві знаряддя праці).
3. Куточок селянської хати.
4. Документи про Великохутірські церкви та їх служителів.
5.Колекція сповідальних та метричних книг із списками прихожан та інформацією про життя мешканців села.
6.Зала, присвячена становленню нардно-земської освіти (перші вчителі в селі, щотижнева кількість уроків для сільських двокласних училищ, парти, зошити). Освіта за радянських часів: фото та архівні документи.
7. Період колективізації у селі ( перші голови колгоспів, фото передовиків сільського господарства, новобудови).
8. Кімната бойової слави :
-
Куниця Семен Андрійович у пам’яті своїх однополчан та земляків. Фотодокументи та друкована література про подвиг Героя Радянського Союзу.
-
Матеріали Центрального архіву МО РФ із списками жителів села, які загинули у Великій Вітчизняній війні.
-
Панорама «Залишки часів війни».
9. Зала народної творчості:
10. Експозиція « Мистецтво рідного краю».
Зали та експозиції історико-краєзнавчого музею налічують близько двох тисяч експонатів. Цінними перлинами у ньому є: уламки давнього посуду, зуб мамонта, наконечник стріли, вироби із лози, дерева, металу, друкарська машинка часів війни, солдатські каски, картини, макети, безліч фото та документів, які ще потребують вивчення.
Музей - у постійних пошуках нових експонатів. За останні роки у співпраці із учнівським, педагогічним колективами школи, сільською радою, творчою громадою робота музею активізувалася. Після проведеного часткового ремонту є змога проводити екскурсії. Музей став організатором та учасником культурних подій у селі:
-
відкриття пам’ятного знаку першому голові колгоспу «Незаможник» Якову Дроботу; встановлення Пам’ятного Хреста на місці спаленої в часи війни Пелагеївської церкви;
-
участь у зйомках фільму київського режисера Володимира Гусака «Від душ спасенних»;
-
створення альбому «Рушники Великого Хутора»
-
допомога у написанні «Нарисів з історії села Великий Хутір» В.П.Козорізом.
Історія Великого Хутора нерозривно пов’язана з історією інших поселень нашого краю, тому в музеї можна знайти багато цінної інформації, яка стосується історичного минулого сусідніх населених пунктів та їх жителів.
Зібраний у музеї матеріал про наш рідний край, про покоління людей, які орали тут степи, будували хати, народжували дітей, складали пісні і плекали надії на краще життя. Це – історія нашої Батьківщини.
| 
