До 70-річчя визволення Черкащини від фашистських загарбників з 3 по 30 лютого в районній бібліотеці діє виставка-пам’ять «Вічно і поіменно в серцях наших», де зібрані книги, що висвітлюють події тих років.

У роки Другої світової війни загинуло 168481 черкащан, в тому числі 151031 – безпосередні учасники бойових дій – військовослужбовці, партизани, бійці народного ополчення та винищувальних батальйонів.

На території Черкащини гітлерівці знищили понад 120 тис. чоловік цивільного населення.

Шевченків край волею долі став ареною жорстоких боїв, як на початку війни, так і в період визволення від гітлерівців. Саме ціною свого життя, гіркотою оточення, стражданнями полону, воїни 12-ої і 6-ої армій південно-західного фронту зірвали в липні-серпні 1941 р. плани гітлерівців, які прагнули навальним наступом оволодіти Києвом. А взимку 1944 року саме на землі Т. Г. Шевченка була здійснена одна з блискучих операцій – оточення і знищення крупного угруповання німецьких військ – Корсунь-Шевченківська битва.

22-ом з’єднанням і частинам на знак їх видатних перемог у боях за визволення Черкащини було присвоєно найменування Черкаських, 23 – Корсунських, 20 – Уманських, 6 – Звенигородських. 2069 воїнів-українців були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, з них 153 – черкащанина. А місто Корсунь-Шевченківський нагороджено орденом Вітчизняної війни.

Черкащани пишаються своїми земляками – двічі Героями Радянського Союзу генералом армії І. Д. Черняхівським і мужнім соколом І. Н. Степаненком, повним кавалером ордена Слави і Героєм Радянського Союзу І. Т. Драченком, воїнами-героями Г. Г. Бриком, О. К. Клинківським, І. Я. Лисенком, С. О. Литовченком, С. С. Запорожцем, А. І. Дробахою й багатьма іншими.

Немає такої країни в Європі, де б не билися з ненависним ворогом черкащани, як немає такого міста, через яке б не проходив фронт, яке б не звільняли чи не захищали вихідці з землі Тараса. Чимало черкащан брали участь у антифашистському русі Опору в країнах Західної Європи, штурмі останньої цитаделі гітлеризму – рейхстагу. Історія так розсудила, що саме черкащанину генералу К. М. Дерев’янку із с. Косенівка Уманського району випала честь поставити крапку в останній трагічній сторінці Другої світової війни.